Оригінальна продукція Арго! Низькі ціни! Безкоштовна доставка по Україні!

Замовити продукцію Ви можете по телефону

+38 063 065 87 17

+38 096 70 111 26

+38 050 07 10 360

ДИСКОНТНА КАРТА дає перевагу купувати ВСЮ продукцію КОМПАНІЇ АРГО зі знижкою до 30%

Популін, напій чайний (кора осики, солянка холмове, ширлайн)

Лікування опісторхозу Популином довело свою ефективність на практиці. Препарат Популін застосовується для лікування туберкульозу та дискінезії жовчного міхура. Напій чайний надає противоописторхозное, протизапальну, протитуберкульозне, жовчогінний, гепатозахисну дію.

Склад препарату: екстракт кори осики, трави солянки холмової і сухий концентрат мінеральної води озера Шира.

Властивості компонентів

Кора осики. Лікувальні властивості цієї рослини давно відомі на Русі. У ньому містяться дубильні речовини, жирні та ефірні кислоти, вуглеводи і фенолглікозіди. Застосовується при будь-яких порушеннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, дизентериях, проносах, гастритах, туберкульозі, подагрі, ревматизмі, порушення в сечостатевій сфері, геморої. Має сечогінну, бактерицидну, в'яжучу, потогінну, жарознижуючу і знеболюючу дію.

Солянка холмове. Застосування цієї рослини забезпечує препарату гепатопротекторні властивості. Її широко застосовують для профілактики ішемії серця, атеросклерозу, знижує цукор у крові, покращує роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Має протизапальну та імуностимулюючу дію. Солянки холмової лікують дизентерії, пієлонефрити, геморою, гнійні отити, запальні процеси в сечостатевій сфері, сприяє вимиванню каменів у жовчному та сечовому міхурі.

Сухий концентрат мінеральної води озера Шира. Унікальний компонент, який є натуральним проносним засобом для очищення організму та при хронічних запорах, а також застосовується для заповнення дефіциту мінералів при підвищеній потребі в них, для оптимізації та відновлення функцій печінки, підшлункової залози, нирок, шлунково-кишкового тракту.

Інструкція по застосуванню

Рекомендується для профілактики і як компонент лікування таких станів:

• лікування опісторхозу в гострій і хронічній формі, особливо при наявності протипоказань до призначення празиквантел, а також при повторних курсах дегельмінтизації;
• туберкульоз легенів (запобігає розвитку побічних ефектів від застосування медикаментів і нормалізує функцію гепатобіліарної системи);
• холецистит, гепатохолецистит, дискінезії жовчного міхура, холангіт для нормалізації роботи жовчовивідної системи.

Популін може застосовуватися у хворих на цукровий діабет, так як не містить глюкози та інших цукрів.

Спосіб застосування: дорослим по 1 чайної ложки чайного напою, розчиненого в 100 мл води. Приймати 3 рази в день після їжі. Тривалість прийому при опісторхозу – сім днів, при туберкульозі – 60 днів.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість компонентів.

Форма випуску: 200 мл

 

Популін з дигідрокверцетин – поліпшений склад(кора осики, дигідрокверцетин з модрини сибірської, хвоя)

 

Посилені антиоксидантні властивості, висока біодоступність.

Склад: концентрований водний екстракт з кори осики (Populus tremulae), дигідрокверцетин (лавитол) - добувається з модрини сибірської (хвойне дерево)

Властивості: натуральний безпечний продукт, що володіє вираженим протипаразитарний, антибактеріальну, противірусну, антиоксидантною дією.

Показання до застосування

Як противопаразитарного засоби: при гострому і хронічному опісторхозу (особливо при наявності протипоказань до призначення празиквантел), а також при повторних курсах дегельмінтизації.

Для профілактики і в комплексній терапії:

• туберкульозу: для нормалізації функції гепатобіліарної системи; підвищує ефективність застосування протитуберкульозних препаратів, запобігаючи при цьому розвиток їх побічних ефектів;
• інфекційних захворювань, в тому числі і на фоні антибіотикотерапії, як протизапальний і антибактеріального засобу (ГРЗ, ГРВІ, грип, гострі та хронічні бронхіти, пневмонії, ангіни, ларингіти, фарингіти);
• захворювань легенів – при гострих інфекціях верхніх дихальних шляхів, пневмонії, гострих і хронічних бронхітах, хронічної обструктивної хвороби легень, бронхіальній астмі;
• цукрового діабету – для підвищення стійкості тканин до ушкоджуючої дії надлишкового вмісту цукру в крові;
• дистрофічних і склеротичних процесів органів зору.

В якості:

• жарознижуючий, м'якого сечогінний і протинабряковий, протизапальний засіб (при гострих і хронічних запальних захворюваннях, системних хвороби – ревматизм, подагра);
• жовчогінний, сечогінний засіб, для нормалізації функції жовчовивідної системи (при захворюваннях сечовидільної та жовчовивідної системи – дискінезії жовчного міхура, холециститі, холангіті, гепатохолециститі);
• антиоксидантної та противотоксического засіб (при гострих і хронічних захворюваннях, застосування фармпрепаратів, хіміотерапії; при гострих і хронічних інтоксикаціях);
• загальнозміцнюючий засіб;
• при порушеннях імунітету і патології кровотворення (імунодефіцити, алергічні реакції, анемії різного походження);
• для поліпшення стану шкірних покривів, в тому числі, при захворюваннях шкіри (нормалізація синтезу колагену і еластину, прискорення процесів загоєння, підвищення пружності і еластичності);
• при захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки (прискорення процесу загоєння слизової).

Спосіб застосування
Дорослим: по 1 ч. л. екстракту (5 г), попередньо розчинивши в 1/2 склянки води. 1 раз на день під час їжі.

При опісторхозу – по 1 ч. л. 3 рази на день через 40 хв після їди, попередньо розчинивши в 1/2 склянки теплої води. Тривалість прийому – 7 днів.

При туберкульозі – по 1 ч. л. 3 рази на день через 40 хв після їди, попередньо розчинивши в 1/2 склянки теплої води. Тривалість прийому від 2-х до 6-ти місяців.

При грипі та ГРЗ – по 1 ч. л. 3 рази на день через 40 хвилин після їди, попередньо розчинивши в 1/2 склянки теплої води. Тривалість прийому – 7 днів.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість окремих компонентів.

Форма випуску: 75 мл, 200 мл

 

    

 

Еталонний антиоксидант (Дигідрокверцетин) - добувається з модрини сибірської (хвойне дерево)

Вільні радикали (оксиданти) – це агресивні форми молекул кисню, які прагнуть вступити в хімічну реакцію з усім, що зустрічається на їхньому шляху.

Помірна продукція вільних радикалів – звичайний для організму процес. У невеликих кількостях оксиданти допомагають перетравлювати їжу, з їх допомогою відбувається руйнування вірусів, бактерій і віджилих клітин. І оскільки таких радикалів не багато, організм повністю контролює їх діяльність.

Руйнівної дії вільних радикалів протистоять так звані антиоксиданти, які служать своєрідними «пастками» агресивних «обривків» молекул кисню. Антиоксиданти здатні нейтралізувати вільні радикали, віддаючи їм власні електрони і тим самим перешкоджаючи розвитку небезпечної ланцюгової реакції. До найбільш відомих антиоксидантів відносяться вітаміни: бета – каротин, вітаміни А, З, Тобто Мікроелементи – антиоксиданти: селен, цинк, мідь, марганець. Амінокислоти - антиоксиданти: метіонін, тирозин, цистеїн, таурин. Антиоксидантами так само є янтарна і ліпоєва кислота, коензим Q10, мелатонін. Але, найбільш сильним, еталонним антиоксидантом залишається дігідрокверцетин.

Дигідрокверцетин – це абсолютно природний продукт, який виробляється з кореневої частини модрини сибірської. Його фармакологічна активність надзвичайно широка. Дигідрокверцетин гальмує передчасне старіння клітин, перешкоджає утворенню злоякісних новоутворень, активізує імунну систему.

Дигідрокверцетин захищає печінку за рахунок зв'язування і виведення з організму екзо - і ендотоксинів, зміцнює стінки кровоносних судин, покращує коронарний кровообіг, нормалізує рівень холестерину і тригліцеридів у крові, істотно знижує ризики розвитку інсульту та інфаркту. Дигідрокверцетин стимулює процеси регенерації слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, запобігає розвиток і сприяє загоєнню виразкових дефектів.

Дигідрокверцетин – досить нестійке з'єднання, украй залежне від якісного складу води! При розчиненні у звичайній воді дигідрокверцетин досить швидко розкладається і втрачає свої корисні властивості.

Відомо, що вода має надзвичайно важливе значення в життєдіяльності людини. Одним з показників води є проникаюча здатність, яка безпосередньо впливає на проникнення кисню і поживних речовин у клітину. Тому так важливо, щоб вода була фізично, хімічно і біологічно чистої (живий).

 

Модрина сибірська (Larix sibirica Ledeb.) - містить ДИГІДРОКВЕРЦЕТИН

Хвойне листопадне дерево. Цінна лікарська рослина, має добре вираженими лікувальними властивостями: антимікробну, обволікаючим, противірусну, заспокійливим, протицингового.

У науковій медицині в основному використовується одержуваний із живиці (смоли) модрини сибірської «венеціанський терпентин», що містить до 16% скипидару. Ефірне масло і каніфоль (тверда смола), що входять до складу живиці мають також важливе медичне значення. Застосовують «венеціанський терпентин» як в чистому вигляді (звичайний терпентин – живиця), в очищеному – терпентінное масло (очищений скипидар), так і в складі мазей (скипидарна мазь) і пластирів в якості зовнішнього подразнюючої та відволікаючий засіб при ревматизмі, міозитах, невралгіях, подагрі, люмбоишиальгии. Як протимікробний та дезодоруючу засіб скипидар використовується для інгаляцій при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхітах, абсцесах, гангрени легень. Крім того, скипидар чинить подразнюючу дію на нирки і сечовивідні шляхи. Скипидарні компреси призначають при радикуліті, ішіасі і зубного болю. Хвоя модрини використовується в медицині як вітамінний і сильне протицинготний засіб.

Плодове тіло модринової губки – гриба, паразитуючого на стовбурах модрини сибірської використовується в медицині проти виснажливого потовиділення у хворих на туберкульоз, при лихоманці, діабеті, неврастенії (Мінаєва, 1991), а також при базедової хвороби (молоді трутовики). Агарициниз губки також застосовують при лікуванні туберкульозу (Суріна, 1974).

Перепараты на основі флавоноїдів деревини модрини рекомендують для патогенетичної терапії при бронхолегеневих захворюваннях, ішемічній хворобі серця, нестабільної стенокардії і надшлуночкових порушень ритму серця. Бади на основі дигидрокверцетина деревини застосовують для підвищення якості харчування та імунного статусу, особливо людей, які проживають в екологічно несприятливих умовах. Комплексний препарат на основі біофлавоноїду дигидрокверцетина та полісахариду арабиногалактана деревини застосовують для профілактики і лікування грипу, гострих респіраторно-вірусних інфекцій.

Класифікація

Модрина сибірська (лат. Larix sibirica) – належить до роду Модрина (лат. Larix) родини Соснові (лат. Pinaceae). У роді 10-15 (а за деякими даними понад 20) видів, поширених переважно в холодних і помірних областях Європи, Азії та Північної Америки.

Хімічний склад

Модрина сибірська в цілому багата корисними речовинами: хвоя містить ефірну олію (0,18-0,20%), до складу якого входять α-пінен, борнеол, борнілацетат, аскорбінова кислота (0,2%) і клейкі речовини; кора – дубильні речовини (8-10%), глікозид кониферин, камедь, катехіни, флавоноли, антоціани, органічні кислоти; живиця – ефірне масло і каніфоль (тверда смола, представлена абиетиновой кислотою); насіння – жирне висихає олію (до 18%).

З живиці отримують ефірну олію (до 16%), до складу якого входять α-пінен, дипентен, сильвестрен, β-сильвиновая кислота.

Плодове тіло модринової губки на 60-65% складається з ліпідних речовин, розчинних в ефірі, в ній знайдені різні смоли і органічні кислоти, в тому числі агарициновая, жирне масло і ін

Фармакологічні властивості

Препарати з модрини сибірської мають заспокійливу, протимікробну, дезодорує, обволікаючим, подразливу, відволікаючу, глистогінну, протицингового, бактерицидну діями відносно стафілокока і стрептокока (експериментальні дані, Фруентов, 1974), а також глистогенным властивостями. Ефірне масло модрини сприяє посиленню секреції залоз, нормалізації роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту, зменшення процесів бродіння у кишечнику, нормалізації функціонування ЦНС, посилення жовчовиділення, тонізації серцево-судинної системи і усуненню запальних процесів. Біологічно активні речовини деревини модрини сибірської виявляють противірусні властивості, наприклад біофлавоноїд дигідрокверцетин і полісахарид арабиногалактан володіють вираженою протигрипозної активністю. Модринова губка має виражену заспокійливу і снодійну дію.

Застосування в народній медицині

Лиственница сибирская находит также широкое применение во многих народных медицинах при лечении различных заболеваний. В Якутии измельченные сучки лиственницы варят в воде в течение нескольких суток и после выпаривания отвара осадок используют при головных болях, энцефалите, параличе, ревматизме, болях в области сердца, болезнях почек, печени, при раке желудка. Водный отвар смолистых выделений, порошок из коры и побегов лиственницы употребляют при грыже, поносе, отравлении, обильных месячных и как мочегонное средство. Отвар почек и молодых побегов на молоке лиственницы принимают внутрь при кашле, хроническом бронхите с отделением гнойной мокроты, почечнокаменной болезни, метеоризме, как противоглистное (от ленточных глистов) и как слабительное средство. Отвар хвои лиственницы применяют при гипертонии и как витаминное, а также сильное противоцинготное средство. Настой из хвои используют как отхаркивающее и ранозаживляющее средство при лечении абсцессов и гнойных ран, а также от гиперменореи. Из свежих веток делают ванны при ревматизме, подагре. Камедь и лиственничный клей используют как обволакивающее средство. В народной медицине скипидар применяют наружно при ревматизме, подагре, воспалении мышц, невралгии, заболеваниях дыхательных путей и бронхитах, а также в виде компрессов при зубной боли и радикулите.

В народной медицине также применяется плодовое тело лиственничной губки как кровоостанавливающее, снотворное и успокаивающее средство при туберкулезе, диабете, неврастении, а молодые трутовики при базедовой болезни.